Кажуть про мене люди,

Що я красива, чарівна,

Тендітна, мила, ніжна…

Але щоб знали ви,

Буваю я й весела, і сумна,

Буваю й справедлива, і жорстока,

Буває й плачу, і сміюсь.

Побачити себе я хочу збоку.

В свої думки я часто поринаю,

І мріяти з дитинства я люблю.

Така я є: я і кохаю,

І дихаю, як всі, я, і живу.

Вразлива у душі, хоча і витривала.

Характер татуся перейняла.

Веселе і щасливе я дитинство мала…

Інколи шкодую, що вже я не мала.

Що ще сказати? Я не знаю…

Тобі, мабуть, видніш зі сторони.

І, як дитина, диво я чекаю,